Освітня програма 2018-2019 н.р.
Затверджено
Схвалено Директор школи
на засіданні педагогічної ради _______С.М. Рибнік
Протокол №1 від 31.08.2018
Освітня програма
Орлівської ЗОШ І ступеня
на 2018-2019 навчальний рік
Освітня програма Орлівської ЗОШ І ступеня на 2018-2019 навчальний рік розроблена відповідно до Законів України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», Концепції Нової української школи, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» , від 13.12.2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», Державного стандарту податкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87, Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462, Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №24 та від 23.11.2011 №1392, наказів МОН України від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх програм та навчальних програм для 1-2 класів ЗЗСО», відповідно до наказів № 405, 407 від 20.04.2018 , згідно рекомендацій листа МОН України від 20.04.2018 № 1/9-254 «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів» та наказу департаменту освіти та гуманітарної політики від 16.05.2018 № 388 «Про зарахування дітей до 1 класу ЗСО», Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63), інших нормативно-розпорядчих актів і документів.
Розділ і.
Призначення школи та засіб його реалізації
Метою педагогічного колективу Орлівської ЗОШ І ступеня є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадської активності.
Основним засобом реалізації призначення навчального закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Великого значення на сьогоднішній день набуває педагогіка партнерства між всіма учасниками освітнього процесу, впровадження якої сприятиме подоланню інертності мислення, забезпечить перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу. Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.
Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.
Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів. Актуальними для Нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:
- відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;
- активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
- практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв'язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
•.відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра і обов'язкове врахування інтересів кожної дитини;
• виховання вільної незалежної особистості;
• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування
її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-
психологічного комфорту дитини; ,
• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.
Розділ 2
Опис "моделі" випускника початкової школи
Випускник Орлівської ЗОШ І ступеня – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації.
Розробка моделі випускника НУШ — це перший крок, наступний крок — це створення умов, за яких ця модель може бути реалізована.
За умовами Нової Української Школи модель випускника має включати наступні складові, які характеризується широким спектром впливів особистості:
1. Випускник має залишити школу професійно визначеним;
2. Повинен уміти методично грамотно, самостійно працювати;
3. Він має прагнути до самоосвіти та вдосконалення;
4. Випускник НУШ має брати активну участь у суспільно-культурному житті країни;
5.Має бути свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
6.Він повинен свідомо ставитися до свого здоров’я та довкілля.
Випускник Нової Української Школи має мислити креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал. Адже у сучасному світі людину цінують насамперед за її індивідуальність, унікальність ідей та професійних рішень, адже саме творчість рухає прогрес і допомагає невпинно вдосконалювати світ.
Випускник НУШ має бути компетентний у ставленні до життя — потреба в самопізнанні, саморозумінні, самореалізації та інтелектуальній культурі.
Для глибшого розуміння суті окремих компонентів, вікових особливостей Моделі випускника Нової Української Школи, коротко розглянемо кожного з них:
Випускник початкових класів повинен мати якісні характеристики:
упевненість в собі, відчуття повноцінності, старанність, працелюбність, самостійність, дисциплінованість, мотивація досягнення успіху, повинен уміти слухати і чути, критично мислити і мати почуття самоконтролю. Опанувати навички навчальної діяльності, прості навички самоконтролю навчальних дій, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.
Таким чином, педагогічний колектив навчального закладу спрямовує свою діяльність на виховання випускника, який здатний до самовизначення й самореалізації.
Розділ З
Цілі та задачі освітнього процесу школи
Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. До ключових компетентностей, визначених Новою школою належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих
математичних залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та
ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,
усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному
житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що
передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові
ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати
припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і
навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання
змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи
екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість
збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного начального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов'язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров'я і збереження здоров'я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів
мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом
розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають
ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння
організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних
цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих
ідей, прийняття власних рішень.
Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов'язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
• уміння читати і розуміти прочитане;
• уміння висловлювати думку усно і письмово;
• критичне мислення;
• здатність логічно обґрунтовувати позицію;
• ініціативність;
• творчість;
• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний
інтелект;
• здатність до співпраці в команді.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх .необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних
ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного | середовища навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета
проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання,
реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль
окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи У інший предметний цикл пов'язаний із конкретною наскрізною темою;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із
практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв'язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Отже, на сьогодні, перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:
- забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної загальної освіти на рівні вимог державного світнього стандарту;
- гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві;
- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
- забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів;
- різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі вивчення і врахування її особистісних здібностей, нахилів, потреб;
- виховання морально, психічно і фізично здорового покоління.
Розділ 4
Навчальний план та його обґрунтування
Робочий навчальний план Орлівської загальноосвітньої школи І ступеня Сарненської районної ради на 2018/2019 навчальний рік складений відповідно до Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» (зі змінами), Положення про загальноосвітній навчальний заклад, постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», «Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01) затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63); «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (для 1-х класів), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462, наказу Міністерства освіти і науки України №407 від 20.04.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня», наказу Міністерства освіти і науки України від 07.08.15 № 855 «Про внесення змін до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів», наказів Міністерства освіти і науки України №149 від 22.12.2014 р. «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» , наказу № 584 від 29.05.2015 р. « Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» та згідно оновлених програм для початкової школи (1-4 класи), затверджених Колегією Міністерства освіти і науки 4 серпня 2016 року, наказу Міністерства освіти і науки України №1009 від 19 серпня 2016 року «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №778, наказу №8 від 12.01.2016 "Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах", Статуту школи забезпечує одержання учнями загальної початкової освіти на рівні Державних стандартів.
Навчальний план на 2018/2019 н.р. складений відповідно:
- для 1-х класів - за Типовою освітньою програмою початкової освіти, розробленою під керівництвом Шияна Р.Б. 1-2 клас, затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268.
- для 2-4-х класів - за Типовою освітньою програмою ЗЗСО І ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 року № 407;
- для інклюзивного класу
- 3-Б клас - за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загально середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами затвердженої наказом МОН України від 25.06.2018 № 693, навчальний план спеціальних (класів ) закладів загальної середньої освіти з навчання українською мовою для дітей із затримкою психічного розвитку (додаток № 10);
- 3-А клас - за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загально середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом МОН України від 25.06.2018 № 693, навчальний план спеціальних (класів ) закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для дітей зі зниженим зором, (додаток № 2);
- 1 клас – за Типовим навчальним планом для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 28.01.2014року №80, (додаток 10
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів
для 1-их класів - 805 годин/навчальний рік,
для 2-х класів - 875 годин/навчальний рік,
для 3-х класів - 910 годин/навчальний рік,
для 4-х класів - 910 годин/навчальний рік,
Робочий навчальний план Орлівської загальноосвітньої школи І ступеня охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової, курсів за вибором, індивідуальні консультації корекційно-розвиткові заняття для дітей з особливими освітніми потребами. .
Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин робочого навчального плану. З метою забезпечення виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими навчальними планами для кожного класу, в повному обсязі.
Години варіативної складової розподілено відповідно до запитів учнів, якісного складу педагогічних кадрів, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення. Години варіативної складової передбачено на :
- курси за вибором: 2 кл., 3-Акл.,3-Б кл., 4-А кл., 4-Б кл - розвиток продуктивного мислення – 1 год; 2 кл. - поетика – 1 год, 1 кл. – Групові заняття).
Інформація про реалізацію варіативної складової навчальних планів включає обгрунтування розподілу годин варіативної складової відповідно до типу навчального закладу, запитів учнів, якісного складу педагогічних кадрів, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення.
При розподілі годин варіативної складової робочого навчального плану враховано, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.
Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.
Години фізичної культури в 1 - 4 класах не враховується при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено наказами МОН України від 01.03.2004 № 162, від 29.11.2005 № 682, від 07.05.2007 № 357.
Порядок вивчення окремих навчальних предметів
Навчальний план передбачає забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти; особистісно-орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі початкових класів; формування загальнокультурних і морально-етичних цінностей, оволодіння ключовими і предметними компетентностями та наскрізними вміннями, необхідними життєвими і соціальними навичками, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. У процесі реалізації Типової освітньої програми планується використання внутрішньо предметних і між предметних зв язків.
1-й клас початкової школи розглядається як основний в постановці іноземної вимови, формуванні ритміко-інтонаційних навичок та звуко-буквених співвідношень. З педагогічної точки зору, на етапі початкової школи особливо важливо розвивати в дітей позитивну мотивацію до вивчення іноземної мови та інтерес до пізнання світу навколо, а також формувати здатність і готовність до іншомовного навчання на наступному етапі основної школи, тому у школі з 1 класу введено 2 інваріативні години «Англійської мови». Це дасть можливість школярам розкрити мовні й комунікативні здібності: мимоволі зіставляються факти двох мов; мовна картина світу створюється окремо для кожної мови; мислення стає багаторівневим – абстракція від конкретної мови, можливість бачення світу крізь призму кожної з мов, побажання значення або відтінку думки, що не передається однією мовою, але має стандартні форми вираження в іншій.
Мовно-літературна освітня галузь реалізується через:
1 клас – навчальний предмет «Українська мова» - 5 годин,
2-4 класи – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання» - 7 годин.
Математична галузь реалізується через предмет «Математика» 2-4 класи – 4 години, 1 клас – 3 год Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами та тематичної діяльності, формування математичної та інших ключових компетентностей, необхідних для життя і продовження навчання.
Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича освітні галузі реалізовуються через інтегрований курс для 1 класу «Я досліджую світ» - 7 години. Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв язувати практичні задачі.
Важливим компонентом початкової освіти є предметна природознавча компетентність школярів, тому згідно, нового Державного стандарту початкової загальної освіти в 2-4 класах введено по 2 години «Природознавства». У процесі вивчення даного предмету в учнів формуються: дослідницькі уміння і здатності спостерігати за об’єктами та явищами живої і неживої природи; досвід навчально-пізнавальної і практичної природоохоронної діяльності; способи навчально-пізнавальної діяльності; мисленнєві дії та операції шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів; уміння розкривати причино-наслідкові зв’язки у природі; навички самостійної роботи з інформацією.
Навчальний предмет «Я у Світі» по 1 годині в 3-4 класах спрямований на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання. Метою предмета є особистісних розвиток учня, формування його соціальної і життєвої компетентностей на основі поетапного засвоєння соціального досвіду.
У епоху інформації чільне місце займає знання комп’ютерної техніки, вміння оперувати різними програмами, у навчальному плані інваріативної частини виділено по 1 годині у 2-4 класах на вивчення курсу «Інформатика». Метою вивчення інформатики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій. Вивчаючи його, школярі оволодівають основними навичками роботи з комп’ютером, отримують уяву про його можливості, навчаються використовувати комп’ютер для складання текстів і малювання, знайомляться з поняттям алгоритму. Працюючи з навчальними комп’ютерними програмами, закріплюють знання та навички, набуті при вивченні інших предметів, розвивають «логічне мислення, пам’ять, увагу, просторову уяву та творчі здібності. З цією метою організовано і роботу гуртка комп’ютерної грамоти в 2- 4 класах – 9 годин на тиждень.
Технологічна освітня галузь реалізується через:
2-4 класи навчальні предмети «Трудове навчання» - 1 година. Метою галузі є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, самореалізації, культурного і національного самовияву.
Мистецька освітня галузь реалізується через:
1 клас – навчальний предмет «Мистецтво» - 2 години,
2-4 класи – навчальні предмети «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» - по 1 годині. Метою навчання мистецтва у школі є художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва, плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.
Фізкультурна освітня галузь реалізується через предмет «Фізична культура у 1-4 класах на яку виділено 3 години на тиждень. Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових і фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, успішного здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.
У 2018-2019 навчальному році в 2-4 класах продовжується вивчення курсу «Розвиток продуктивного мислення» - 1 година. Програма курсу орієнтована на розвиток основних аспектів розумової діяльності і має на меті сформувати мислення дітей на систематичній основі, навчити їх основних операцій та прийомів мислення, розвивати кмітливість, просторову уяву, пам’ять та увагу. Курс формує у дітей здатність до аналізу та синтезу, абстрагування і конкретизація, вміння класифікувати і узагальнювати, порівнювати та виділяти суттєве, мислити за аналогію, бачити відмінності та закономірності, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, а також уміння мислити асоціативно та шукати нестандартні підходи до розв’язання задач.
У 2018 – 2019 навчальному році в 1, 3-А, 3-Б, 4-х класах введено 1 годину групових занять, у 2 класі продовжується вивчення курсу «Поетика» - 1 година. Програма курсу «Поетика» орієнтована на створення сприятливих умов для творчої діяльності дитини, дає можливість дітям проявити себе повно і всебічно. Завданням курсу є прищеплення любові до рідної мови через поезію. Курс сприяє розвитку в школярів уяви, мислення, фантазії, виховує художні смаки та естетичну культуру учнів.
Продовжує діяти інклюзивне навчання в 3-Б класі.
Організовано індивідуальне навчання для учнів 1 та 3-А класів.
Розділ 5.
Особливості організації освітнього процесу
Тип закладу – загальноосвітня школа І ступеня
Орієнтовна кількість класів: 1-4 кл. – 6.
Орієнтовна кількість учнів: 1-4 кл. – 100.
Режим роботи закладу:
- мова навчання – українська;
- режим навчання – п’ятиденний; ІІ зміни;
- початок занять – о 08.30 годині;
- тривалість уроків у початковій школі, основній та старшій відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»;
- тривалість перерв відповідно до чинного Положення про загальноосвітній навчальний заклад (постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. № 778), наказ міністерства освіти і науки України від 02 квітня 2018 року № 1\9 – 190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».
Індивідуальні та групові заняття проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом.
Для учнів 3-4-х класів створена одна ГПД з наповнюваністю 20 учнів. Робота групи продовженого дня організована відповідно до чинного Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу (постанова Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2009 року № 1121).
Структура навчального року
Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту” 2018/2019 навчальний рік розпочинається 1 вересня 2018 року святом - День знань - і закінчується не пізніше 1 липня 2019 року.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр – з 03 вересня по 30 грудня 2018 року,
ІІ семестр – з 14 січня по 24 травня 2019 року.
Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:
Осінні: 29.10. – 04.11.2018 р.
Зимові: 31.12. 2017 - 13.01.2019 р.
Весняні: 25.03. - 31.03.2019 р.
Додаткові канікули для учнів 1 класу – з 18.02.2018 по 24.02.2018 року.
Навчальні екскурсії для учнів 1-4 класів – в кінці навчального року.
Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за № 157/26602 учні 4 класів складають державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форма та терміни її проведення затверджуються додатково.
Навчальні заняття в школі починаються о 8 год. 30 хв. і закінчуються
о 16 год.30 хв.
Тривалість уроків:
· у 1 класі – 35 хвилин;
· у 2-4 класах – 40 хвилин;
Школа працює у п’ятиденному режимі в дві зміни.
При цьому залишається незмінною загальна кількість навчального часу, що встановлено Законом України «Про загальну середню освіту»: у школі І ступеня - не менше 175 робочих днів.
З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відділом освіти Сарненської районної державної адміністрації можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул.
Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території, яка закріплена сільською радою та у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 16.04.2018 № 367.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).
Базова середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Форми організації освітнього процесу
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку (формування компетентностей, розвитку компетентностей, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей, корекції основних компетентностей, комбінований урок), екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести тощо, які вчителі організує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне (поточне) оцінювання; підсумкове оцінювання (семестрове та річне); державна підсумкова атестація учнів. Формувальне (поточне) та семестрове оцінювання здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання. Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень, і відображається у свідоцтві досягнень, що видається учневі щорічно.
Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової
атестації.
Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
На рівні школи розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності школи відповідає ідеальній "моделі" випускника. При цьому об’єктами, механізмами та термінами контролю є :
- кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, ковчингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно- правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання– 2 рази на рік);
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати, сучасна їдальня, буфет, наявність інтернету – 2 рази на рік);
- якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);
- моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);
Результати.
Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:
- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
- постійний моніторинг змісту освіти;
- спостереження за реалізацією освітнього процесу;
- моніторинг технологій навчання;
- моніторинг ресурсного потенціалу школи;
- моніторинг управління ресурсами та процесами;
- спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;
- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.
Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми
Реалізація змісту освіти у школі та досягнення прогнозованого результату її роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає Переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І,ІІ,ІІІ ступенів, затвердженого наказами МОН від 07.06.2017 №804, від 23.10.2017 №1407, 24.11.2017 №1539, 14.07.2016 №826, від 29.05.2015 №584.